Як перевірити МФО на ліцензію НБУ: покроково

Крок 1. Реєстр НБУ

На сайті Національного банку є реєстр фінансових установ: знайдіть МФО за назвою юридичної особи (ТОВ «…») і переконайтеся, що установа має ліцензію на надання коштів у позику. Назва бренду може відрізнятись від юридичної — звіряйте за реквізитами з договору.

Крок 2. ЄДР і виконавчі провадження

Перевірте юрособу в Єдиному державному реєстрі: дата реєстрації, статус, керівник. Додатково — реєстр судових рішень і виконавчих проваджень: масовані спори з позичальниками це червоний прапорець.

Крок 3. Договір та реквізити

Легальна МФО завжди дає договір із реквізитами юрособи, номером ліцензії та контактами. Якщо гроші просять переказати «за страховку» чи «за схвалення» — це шахрайство: легальний кредитор не бере передоплат.

Ознаки небезпеки

Немає ліцензії в реєстрі НБУ, немає договору, вимагають передоплату, лише Telegram-чат без сайту, обіцяють «100% схвалення без перевірок», просять фото картки з CVV.

Чек-лист перевірки за 5 хвилин

• Реєстр НБУ: наявність ліцензії на надання коштів у позику.
• ЄДР: статус юрособи, дата реєстрації, керівник.
• Договір: реквізити, номер ліцензії, контакти.
• Червоні прапорці: передоплата, немає договору, немає реєстру.

Що робити перед підписанням договору

Відкрийте реєстр Національного банку та введіть назву юридичної особи з шапки договору — не бренд із реклами. Якщо в реєстрі немає ліцензії на надання коштів у позику або дані не збігаються, зупиніться: жодна обіцянка швидких грошей не варта ризику передати паспортні дані нелегальному кредитору.

Далі перевірте ЄДР: дату реєстрації, керівника, статус, а також реєстр виконавчих проваджень — масовані стягнення з позичальників це сигнал. У самому договорі знайдіть номер ліцензії, суму, строк, РРПС і розмір пені. Фото картки з CVV або «страховий платіж за схвалення» — стоп-сигнали: легальний кредитор ніколи не просить передоплату за видачу позики.